Бізнес-комунікації. Що таке бізнес-комунікації?

Бізнес-комунікації (англ. business — справа, діло і лат. communicatio — зв'язок) — міжгрупові та міжособистісні комунікації, специфіка, структура та функції яких зумовлені сферою ділових відносин, у якій вони використовуються.

 У соціогуманітарних науках вивчаються: бізнес-комунікації як наукова категорія; структура, види та функції бізнес-комунікації, соціологічні домінанти та специфічні особливості бізнес-комунікації у певних соціально-економічних умовах; комунікативні стратегії в бізнесі і комплекс практичних рекомендацій щодо організації мережі ділового спілкування. Бізнес-комунікації досліджуються на стику кількох дисциплін: соціології і маркетингу, менеджменту і психології, соціальної лінгвістики і семантики та ін. Соціологія акцентує увагу на культурних, соціальних та економічних детермінантах бізнес-комунікації; специфікації комунікативних стратегій бізнес-комунікації у певних соціально-економічних умовах; особливостях формування комунікативного простору бізнесу та чинників, що сприяють цьому процесу (культура ділового спілкування (усного та письмового), способи та швидкість вирішення проблем, особливості економічної поведінки та стратегії розвитку бізнесу). До бізнес-комунікації зараховують усі види внутрішньоорганізаційних комунікацій (ради, обговорення та ін.), зовнішні міжсуб'єктні комунікації (переговори, наради), зовнішні міжгрупові та суб'єкт-об'єктні комунікації (реклама, PR, іміджмейкінг). Бізнес-комунікації розрізняють за: комунікативними каналами (усні, документні (письмові), електронні); рівнем здійснення (міжособистісні, міжгрупові); видами економічної діяльності; місцем здійснення (внутрішні та зовнішні комунікації); джерелами регулювання комунікативного процесу (формальні, неформальні); цілями комунікації; тривалістю часу комунікації (довготривалі, періодичні та ін.); ставленням до партнерів. Ступінь розвитку бізнес-комунікації є не лише показником, а й фактором ефективності діяльності організації чи окремого суб'єкта ділових відносин.

На ефективності бізнес-комунікації позначається дотримання їх загальних принципів: єдності раціонального та емоційного в поведінці людини; ситуативності; прагнення до підвищення рівня об'єктивності уявлень про партнера через недостатню інформацію для пояснення та прогнозу його поведінки; гуманізму при конструюванні комунікацій; розвитку (онтогенезу) суб'єктів спілкування і динаміки психічних процесів; системності суб'єктів комунікації (система цілісна, унікальна, автономна, адаптивна, пов'язана із середовищем, тобто відкрита, не піддається повному моделюванню процесів та станів); наявності латентних чинників поведінки, що підлягають діагностуванню; безмежності процесу пізнання; науковості та ін. Джерело...